Актуальні проблеми інноваційної економіки та права

Журналу «Актуальні проблеми інноваційної економіки та права» включений до категорії Б за спеціальностями: в галузі знань «Управління та адміністрування»: 073, 076 (наказ Міністерства освіти і науки України від 23.08.2023 № 1035) та 071, 072, 075 (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2023 № 1543); в галузі знань «Соціальні та поведінкові науки» 051 (наказ Міністерства освіти і науки України від 23.08.2023 № 1035); в галузі знань «Право» – 081 та «Публічне управління та адміністрування» – 281 (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2023 № 1543).
Реєстрація суб’єкта у сфері друкованих медіа : Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1390 від 16.11.2023. Ідентифікатор медіа: R30-02018
Журнал індексується в Міжнародній наукометричній базі Index Copernicus International

Зелена трансформація як стратегічний напрям державного управління: аналіз інституційних підходів та практичних кейсів Німеччини

УДК: 351:620.92:502.131.1

DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2026-1-10

Хожило Максим Едуардович,
кандидат технічних наук, докторант кафедрии державного управління і місцевого самоврядування,
Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна,
https://orcid.org/0000-0003-1841-4490

Опубліковано: 19.01.26


У статті досліджується зелена трансформація як пріоритетний напрям сучасного державного управління через призму німецького досвіду Energiewende, що представляє одну з найамбітніших та найбільш комплексних програм енергетичного переходу у світі. Актуальність дослідження зумовлена глобальними викликами зміни клімату, необхідністю переходу до сталих моделей соціально-економічного розвитку, зростаючими вимогами до декарбонізації економіки та потребою України у формуванні ефективної системи державного управління екологічною модернізацією в контексті євроінтеграційних процесів та повоєнного відновлення. Німецький досвід є особливо релевантним для країн, що здійснюють трансформаційні зміни в енергетичному секторі, оскільки демонструє як можливості, так і виклики масштабної системної перебудови. Проаналізовано теоретичні концепції зеленої трансформації та енергетичного переходу, еволюцію німецької політики Energiewende – від перших кроків до сучасного етапу прискореної декарбонізації, багаторівневу інституційну структуру державного управління енергетичним переходом у Німеччині, фінансово-економічні механізми стимулювання відновлюваної енергетики та енергоефективності. Виокремлено роль федерального та регіонального рівнів влади у координації процесів трансформації, участь громадянського суспільства, енергетичних кооперативів та місцевих громад у реалізації проєктів зеленої енергетики. Визначено ключові виклики та обмеження німецької моделі, включаючи високу вартість енергетичного переходу для споживачів, технічні складнощі балансування енергосистеми з великою часткою змінних відновлюваних джерел, соціальні наслідки закриття вугільних підприємств та необхідність забезпечення справедливого переходу для постраждалих регіонів, залежність від імпорту енергоносіїв у перехідний період. Обґрунтовано, що успіх німецької зеленої трансформації базується на синергії довгострокового стратегічного бачення, послідовної політичної підтримки, потужних фінансових механізмів та інвестицій у дослідження та розробки, технологічних інновацій та розвитку власної індустрії зеленої енергетики, широкої суспільної підтримки та активної участі громадян у процесах трансформації, що створює цінні уроки та практичні рекомендації для країн, які здійснюють власний енергетичний перехід.

Ключові слова: зелена трансформація, державне управління, Energiewende, відновлювана енергетика, інституційні механізми, енергетичний перехід, Німеччина, сталий розвиток, екологічна модернізація, декарбонізація.

Література.

  1. Волосюк М., Степаненко Т., Максимова І. Економічні механізми стимулювання зелених інвестицій та підприємництва. Економіка та суспільство. 2024. № 60. DOI:https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-60-127.
  2. Гнедіна К., Сорока А. Декарбонізація економіки як чинник забезпечення кліматично нейтрального майбутнього: сучасні виклики і перспективи в Україні та світі. Економіка та суспільство. 2023. № 54. DOI:https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-54-76.
  3. Європейський Зелений Курс. URL: https://ecoaction.org.ua/ievropejskyj-zelenyj-kurs.
  4. Європа переходить на відновлювальну енергію. Статистика 2025 року. 2025. URL: https://setech.in.ua/vropa-perehodity-na-vdnovlyuvanu-energyu-statistika-2025-roku/.
  5. Кваша Т.К., Мусіна Л.А. Вимірювання зеленого зростання в Україні: концепції, системи індикаторів, досвід формування та перспективи застосування: монографія. Київ: УкрІНТЕІ, 2015. 280 с.
  6. Паризька Угода: Законодавство України № 1469-VIII від 14.07.2016 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61#Text.
  7. Дячук О., Чепелєв М., Подолець Р., Трипольська Г. Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 рок. Київ: Вид-во ТОВ «АРТ КНИГА», 2017. 88 с.
  8. Agora Energiewende. The German Energiewende: Status of Affairs 2023. Analysis of the Current Challenges and Next Steps of Germany’s Energy Transition. Berlin, 2023. 156 p.
  9. Federal Ministry for Economic Affairs and Climate Action. Making More Progress Together: Annual Economic Report 2024. Berlin, 2024. 98 p.
  10. Houssam N., Ibrahiem D. M., Sucharita S., El-Aasar K.M., Esily R.R., Sethi N. Assessing the role of green economy on sustainable development in developing countries. Heliyon. 2023. № 9(6). Р. DOI:https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e17306.
  11. Gawel E., Strunz S., Lehmann P. A public choice view on the climate and energy policy mix in the EU: How do the emissions trading scheme and support for renewable energies interact? Energy Policy. 2014. Vol. 64. P. 175-182.
  12. International Energy Agency. Germany 2023: Energy Policy Review. Paris: IEA, 2023. 187 p.
  13. Renewable Energy Market Analysis: Europe. Abu Dhabi: International Renewable Energy Agency, 2022. 142 p.
  14. Jacobsson S., Lauber V. The politics and policy of energy system transformation: Explaining the German diffusion of renewable energy technology. Energy Policy. 2006. Vol. 34(3). P. 256-276.
  15. Sovacool B.K., Hess D.J., Amir S. Sociotechnical agendas: Reviewing future directions for energy and climate research. Energy Research & Social Science. 2020. Vol. 70. Р.
  16. Strunz S., Gawel E., Lehmann P. The political economy of renewable energy policies in Germany and the EU. Utilities Policy. 2016. Vol. 42. P. 33-41.

Цитувати статтю, стиль APA

Хожило М. Е. Зелена трансформація як стратегічний напрям державного управління: аналіз інституційних підходів та практичних кейсів Німеччини. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. 2026. №1. 46-50 pp. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2026-1-10

Цитувати статтю, стиль MLA

Хожило М. Е. Зелена трансформація як стратегічний напрям державного управління: аналіз інституційних підходів та практичних кейсів Німеччини. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2026-1-10

Цитувати статтю, трансліт

Hozhilo M. E. Zelena transformacіya yak strategіchniy napryam derzhavnogo upravlіnnya: analіz іnstitucіynih pіdhodіv ta praktichnih keysіv Nіmechchini. Aktualnі problemi іnnovacіynoї ekonomіki ta prava. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2026-1-10