УДК: 005.334:005.35

DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2025-3-34

Коренюк Петро Іванович,
доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту
Дніпровського державного технічного університету,
https://orcid.org/0000-0001-8321-3199

У статті досліджено трансформацію виробничого менеджменту підприємств хлібопекарської галузі України під впливом глибоких кризових зрушень 2021–2024 років. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційних управлінських підходів до кризоорієнтованої парадигми, що базується на інтеграції антикризового управління, організаційної стійкості та планування безперервності бізнесу (BCP). Автором систематизовано ключові кризові чинники — економічні, енергетичні, логістичні та воєнні ризики, що створюють системний тиск на операційну діяльність підприємств. Особливу увагу приділено характеристиці багаторівневої структури суб’єктів управління та механізмам ухвалення нестандартних рішень у хлібопекарському сегменті. Виявлено зростаючу роль стратегічного менеджменту, технологів та фахівців з енергоефективності у забезпеченні технологічної адаптації виробництва. Доведено, що впровадження принципів корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) та ESG-підходів є невід’ємною складовою антикризової стратегії, яка забезпечує лояльність споживачів та відповідає вимогам євроінтеграції. Зроблено висновок, що поєднання гнучких моделей Agile та Lean із цифровими інструментами прогнозної аналітики формує стійку модель менеджменту, здатну забезпечити виживання та розвиток галузі в умовах довготривалої невизначеності.

Ключові слова: виробничий менеджмент, хлібопекарська галузь, кризоорієнтована парадигма, антикризове управління, соціальна відповідальність, ESG-чинники, безперервність бізнесу, організаційна стійкість.

Література.

1. Агакерімова Р. Ю., Комар В. П. Антикризове управління діяльністю підприємств агропродовольчої сфери. Ефективна економіка. 2024. № 6. URL: https://nayka.com.ua/index.php/ee/article/view/4064.
2. Лункіна І. Ю. Теоретичні аспекти антикризового управління підприємством в умовах турбулентності зовнішнього середовища. Бізнесінформ 2024. № 1. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-1-22-28.
3. Коренєва Н. О. Особливості антикризисного управління під час воєнного стану. Інвестиції: практика та досвід.№ 5. С. 96-101. DOI: https://doi.org/10.32702/23066814.2024.5.96.
4. Охріменко О. О., Фоменко Д. В., Ситайло У. В. Інтеграція цілей сталого розвитку ООН у бізнес-стратегії корпоративної соціальної відповідальності: виклики та можливості консалтингу. Здобутки економіки: перспективи та інновації. 2024. Вип. 10. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.13326287.
5. Філіппов В. Ю. Управління ризиками підприємств сталого розвитку в умовах невизначеності та трансформаційного середовища. ECONOMICS: time realities. 2025. №1(77). С. 118-128. DOI: https://doi.org/10.15276/ETR.01.2025.14.
6. Букреєва Д. С., Денисенко К. Соціальна відповідальність бізнесу як основа забезпечення ділової активності підприємств: євроінтеграційний аспект. Економіка та суспільство. Вип. 38. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-52.
7. Стандарт ISO 22301:2019 «Безпека та стійкість». URL: https://tic-ua.com/uk/statti/iso-223012019-bezpeka-ta-stijkist-povnyj-posibnyk-yakyj-vy-povynni-prochytaty/.
8. Тарасюк Г.М., Фурсова Л.І. Вдосконалення системи управління кадровим потенціалом підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. 2017. № 6. Том 3. С. 209-213. URL: https://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekon/pdfbase/2017/2017_6_3/jrn/pdf/44.pdf.
9. Ariffin J., Rami A., Nasharudin N., Zaremohzzabieh Z. Crucial Competencies for Crisis Management: The Importance of Middle Leaders’ Conceptual Skillsin Navigating Turbulent Times. International Journal of Leadershipin Education. 2024. DOI: https://doi.org/10.1080/13603124.2024.2387551.
10. Beck K. Manifesto for Agile Software Development. 2001. URL: https://agilemanifesto.org.
11. European Environment Environmental statement 2023. URL: https://www.eea.europa.eu/en/analysis/publications/environmental-statement-2023.
12. Hollnagel E., Woods D.D., Leveson N. Resilience Engineering: Concepts and Precepts. London: CRC Press. 2009, 416 р.
13. International Energy Agency. Energy Efficiency 2022: Analysisand Outlook to 2030. Рaris: IEA, 2022. URL:https://www.iea.org/reports/energy-efficiency-2022.
14. Kantabutra S., Ketprapakorn N. Towardan Organizational Theory of Resilience: An Interim Struggle. Sustainability. 2021. Vol. 13(23). Р. DOI: https://doi.org/10.3390/su132313137.
15. Pearson C.M., Clair A. Reframing crisis management. Academy of Management Review. 1998. № 23(1). Р. 59-76. DOI: https://doi.org/10.2307/259099.
16. Womack J.P., Jones D.T. Lean Thinking: Banish Waste and Create Wealth in Your Corporation‖. Journal of the Operational Research Society. 1996. Vol. 48(11). DOI: https://doi.org/10.1038/sj.jors.2600967.

Статтю було отримано 08.04.2025

Цитувати статтю, стиль APA

Коренюк П. І.08.04.2025. Інноваційний адаптивний менеджмент і соціальна відповідальність у хлібопекарській галузі: суб’єкти та механізми нестандартних рішень. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. 2025. №3. 152-155 pp. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2025-3-34

Цитувати статтю, стиль MLA

Коренюк П. І. Інноваційний адаптивний менеджмент і соціальна відповідальність у хлібопекарській галузі: суб’єкти та механізми нестандартних рішень. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. 08.04.2025. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2025-3-34

Цитувати статтю, трансліт

Korenyuk P. І. Іnnovacіyniy adaptivniy menedzhment і socіalna vіdpovіdalnіst u hlіbopekarskіy galuzі: sub’єkti ta mehanіzmi nestandartnih rіshen. Aktualnі problemi іnnovacіynoї ekonomіki ta prava. 08.04.2025. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2025-3-34