Актуальні проблеми інноваційної економіки та права

Журналу «Актуальні проблеми інноваційної економіки та права» включений до категорії Б за спеціальностями: в галузі знань «Управління та адміністрування»: 073, 076 (наказ Міністерства освіти і науки України від 23.08.2023 № 1035) та 071, 072, 075 (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2023 № 1543); в галузі знань «Соціальні та поведінкові науки» 051 (наказ Міністерства освіти і науки України від 23.08.2023 № 1035); в галузі знань «Право» – 081 та «Публічне управління та адміністрування» – 281 (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2023 № 1543).
Реєстрація суб’єкта у сфері друкованих медіа : Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1390 від 16.11.2023. Ідентифікатор медіа: R30-02018
Журнал індексується в Міжнародній наукометричній базі Index Copernicus International

Глобальні кризи як виклики та загрози для стабільності продовольчих систем у світі

# 1 8-12 Завантажити/переглянути повний текст статті

УДК: 338.43:631.1:330.15

DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2026-3-1

Андрощук Ілона Олександрівна,
кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки, менеджменту та комерційної діяльності,
Центральноукраїнський національний технічний університет,
https://orcid.org/0000-0002-2232-8061
Куриляк Максим Юрійович,
кандидат економічних наук, старший викладач, кафедра міжнародної економіки,
Західноукраїнський Національний університет,
https://orcid.org/0000-0003-1540-0915

У статті розглянуто вплив глобальних криз на продовольчу безпеку крізь призму ієрархічної схеми ризиків, структурованої за трьома рівнями загроз, що дає змогу систематизувати взаємопов’язані виклики сучасності. Перший рівень охоплює зовнішні кризи: економічну кризу, політичну нестабільність та пандемії, які дестабілізують глобальні ланцюги постачання продовольства, провокують різке зростання цін, інфляцію та боргові кризи в країнах Глобального Півдня. Політична нестабільність, зокрема повномасштабне російське вторгнення в Україну, що триває з 2022 року, заблокувала експорт основних зернових культур (пшениці, кукурудзи, олійних культур) від двох провідних постачальників, що спричинило паніку на ринках і загрозу голоду для країн-споживачів в Африці та на Близькому Сході. Другий рівень загроз утворюють екологічні та кліматичні виклики, зокрема глобальне потепління внаслідок викидів парникових газів, що спричиняють екстремальні погодні явища – посухи, повені, спекотні хвилі – та деградацію ресурсів: ерозію ґрунтів, засолення, дефіцит води, втрату біорізноманіття та трансформацію екосистем. Ці фактори знижують врожайність на 25 % у тропічних регіонах, особливо в Африці та Південній Азії, де сільськогосподарський сектор стає основою економіки, а здатність до адаптації є обмеженою; це забезпечує стабільність виробництва для 9 мільярдів людей до 2050 року. Третій рівень – демографічні чинники: зростання чисельності населення, міграція з сільських у міські райони та урбанізація, що збільшують попит у 2,5 рази в Африці, покращують логістику, зменшують кількість робочої сили в аграрному секторі та призводять до втрати земель під забудову, посилюючи нерівність у доступі до продовольства. Проаналізовано синергетичні ефекти полікризи, де взаємодія рівнів (наприклад, війна + клімат = дефіцит зерна в різних регіонах) призвела до зростання прогресуючого голоду на 122 мільйони людей з 2019 року (до 800 мільйонів, або 9 % світового населення). Запропоновано стратегії трансформації продовольчих систем: диверсифікація ринків, стале управління ресурсами, екологічно безпечне сільське господарство, зменшення залежності від імпорту. Визначено перспективи подальших досліджень: роль штучного інтелекту, точного землеробства, вертикальних ферм у процесі адаптації; моделі міжнародної співпраці в умовах скорочення гуманітарного фінансування у 2025–2030 роках; регіональні приклади для країн Глобального Півдня.

Ключові слова: продовольча система, глобальні кризи, продовольча безпека, урбанізація, екологічні виклики, міграція, економічна криза, політична нестабільність.

Література.

  1. Клепп Д. Глобальна продовольча криза в епоху катастроф / IPES-Food. URL: https://ipes-food.org/the-global-food-crisis-in-the-age-of-catastrophe/
  2. Місра А. К. Зміна клімату та проблеми водної та продовольчої безпеки. International Journal of Sustainable Built Environment. 2014. Vol. 3. P. 153–165. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijsbe.2014.04.006
  3. Другерс П., Аертс Дж. Стратегії адаптації до зміни клімату та мінливості клімату: порівняльне дослідження семи контрастних річкових басейнів. Physics and Chemistry of the Earth, Parts A/B/C. 2005. 30. P. 339–346. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pce.2005.06.015
  4. Курукуласурія П., Мендельсон Р., Хассан Р., Бенін Дж., Дересса Т., Діоп М., Ейд Х. М., Фосу К. Ю., Гбетібуо Г., Джайн С. та ін. Чи витримає африканське сільське господарство зміни клімату? The World Bank Economic Review. 2006. Vol. 20. P. 367–388. DOI: https://doi.org/10.1093/wber/lhl004
  5. Вермелен С. Дж., Аггравал П. К., Ейнслі А., Анджелоне К., Кемпбелл Б. М., Чаллінор А. А., Хансен Дж. В., Інграм Дж. С. І., Джарвіс А., Крістіансон П. та ін. Варіанти підтримки сільського господарства та продовольчої безпеки в умовах зміни клімату. Environmental Science & Policy. 2012. Vol. 15. P. 136–144. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envsci.2011.09.003
  6. Статистика охорони здоров’я, харчування та населення Світового банку (СБ). 2025. URL: http://databank.worldbank.org/data/home.aspx
  7. Нагірна Н. І., Демкура І. Т. Кліматичні зміни як детермінанти функціонування глобальної продовольчої безпеки. Інноваційна економіка. 2024. № 3. С. 232–241. URL: https://inneco.org/index.php/innecoua/article/view/1435
  8. Погорєлова О. В. Вплив міграції на продовольчу безпеку та сільське господарство. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 37. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-14
  9. Vasylieva N., James H. The effect of urbanization on food security and agricultural sustainability. Economics and Sociology. 2021. Vol. 14, No. 1. P. 76–88. DOI: https://doi.org/10.14254/2071-789X.2021/14-1/5
  10. Кусар Ш., Ахмед Ф., Первайз А., Бойнец Ш. Продовольча небезпека, зростання населення, урбанізація та доступність води: роль стабільності уряду. Sustainability. 2021. Vol. 13, No. 22. Art. 12336. DOI: https://doi.org/10.3390/su132212336
  11. Подсоха А., Кононенко О., Сухомлін А., Полякова Е. Практичні аспекти аналізу пропозиції агропродовольчої продукції в умовах глобальних ризиків та викликів продовольчій безпеці. Development Service Industry Management. 2025. P. 308–313. URL: https://dsim.khmnu.edu.ua/index.php/dsim/article/view/462
  12. Bruin S., Dengerink J., van Vliet J. Urbanisation as driver of food system transformation and opportunities for rural livelihoods. Food Security. 2021. Vol. 13, No. 4. P. 781–798. DOI: https://doi.org/10.1007/s12571-021-01182-8
  13. The Impact of Disasters on Agriculture and Food Security 2023 – Avoiding and reducing losses through investment in resilience. Rome : FAO, 2023. DOI: https://doi.org/10.4060/cc7900en

Цитувати статтю, стиль APA

Андрощук І. О., Куриляк М. Ю. Глобальні кризи як виклики та загрози для стабільності продовольчих систем у світі. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. 2026. №3. 8-12 pp. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2026-3-1

Цитувати статтю, стиль MLA

Андрощук І. О., Куриляк М. Ю. Глобальні кризи як виклики та загрози для стабільності продовольчих систем у світі. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2026-3-1

Цитувати статтю, трансліт

Androschuk І. O., Kurilyak M. Yu. Globalnі krizi yak vikliki ta zagrozi dlya stabіlnostі prodovolchih sistem u svіtі. Aktualnі problemi іnnovacіynoї ekonomіki ta prava. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2026-3-1