УДК: 35.078.4:316.77
DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2023-5-8
У статті аналізується комунікаційна парадигма взаємин влади й суспільства. Аналізуються основні функції комунікації. Розглядаються різні стадії комунікативного процесу. Висвітлюються сучасні підходи у сфері управління політико-комунікативними процесами в органах влади. Звертається увага на ускладнення соціальної структури та зв’язків, збільшення недержавних учасників політичного процесу, формування інфраструктури інформаційного суспільства, а також зростання ролі горизонтальних зв’язків, що вимагають нових підходів в управлінні політичними процесами. Основну увагу наукової статті приділено новим комунікаційним практикам і можливостям їх використання в політичній діяльності, серед яких виділяються технології стратегічного управління і PR-діяльності, технологія краудсорсингу, інтернет-технології, а також мережеві спільноти. Нові інформаційні технології здатні істотно трансформувати сучасні комунікаційні практики органів влади, з одного боку, сприяючи утвердженню жорстких форм влади, заснованих на підпорядкуванні, суб’єктно-об’єктних відносинах. З іншого боку, інформація може бути використана для формування нового образу влади, що отримав у літературі поняття «м’якої влади», використовує «soft-технології». У сучасних демократичних державах здебільшого взаємодія органів влади з об’єктами соціально-політичного процесу забезпечується шляхом використання інструментів політичної комунікації і вибудовування механізмів зворотного зв’язку. Роль комунікаційних відносин у системі державного управління зростає, а сам комунікаційний складник політичної дійсності змінюється та постійно ускладнюється. Нині в Україні формально закріплені легітимні механізми взаємодії органів влади із суспільством. Однак їхня ефективність постійно ставиться під сумнів як політологами, так і самими об’єктами соціально-політичного процесу. Стратегічні трансформації, що відбуваються нині в політичному житті країни щодо зміни курсу політичного і соціально-економічного розвитку, припускають і зміну політико-комунікаційного складника політичного процесу. При цьому сама влада на вищому рівні висуває нові вимоги до політичної комунікації органів влади, які полягають у переорієнтації на відкрите обговорення стратегій і напрямів розвитку країни, а також у переході до відкритого й інтерактивного формату взаємодії.
Ключові слова: державне управління, комунікація, зв’язки з громадськістю, державна комунікація, стадії комунікацій.
Література.
- Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. URL: https://academiapc.com.ua/product/123.
- Галицька М.М. Міжкультурна комунікація та її значення для професійної діяльності майбутніх фахівців. Освітологічний дискурс. 2014. № 2 (6). С. 23-32.
- Грицяк Н.В., Литвинова Л.В. Державне управління в умовах розвитку інформаційного суспільства: навчальний посібник. Київ: К.І.С., 2015. 108 с.
- Дегтярьова І.О. Інтернет-сайти як ефективні інструменти забезпечення регіонального розвитку. Дні інформаційного суспільства: мат. щоріч. наук.- практ. конф. за міжнар. уч. Київ: НАДУ, 2013. 100 с.
- Дрешпак В. Структура веб-сайтів повітових міст Польщі (на прикладі міст Поморського воєводства). Новітні інформаційно-комунікаційні технології в модернізації публічного управління: зарубіжний і вітчизняний досвід: мат. ІІІ наук.- практ. семін., Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2015. URL: http://www.dridu.dp.ua/ konf/konf_dridu/itis%20seminar%20 2015/index.html.
- Ігнатенко О.В. Формування міжкультурної комунікативної компетенції в процесі навчання ділової англійської мови. URL: http://confesp.fl.kpi.ua/node/1142.
- Кушнірюк В.М. Комунікативний етикет державного службовця: навчальний посібник. Київ: ТОВ “СІК ГРУП УКРАЇНА”, 2013. 184 с.
- Мальцева К.С. Міжкультурні непорозуміння і проблема міжкультурного перекладу. URL: http://www.disslib.org/mizhkulturni-neporozuminnja-i-problemamizhkulturnoho-perekladu.html.
- Манакін В.М. Мова і міжкультурна комунікація. Київ: ЦУЛ, 2012. 288 с.
- Макаренко Є.А., Рижков М.М., Кучмій О.П., Фролова О.М. Міжнародна інформація: терміни і коментарі. Київ: Центр віл. преси, 2014. 479 c.
- М’язова І.Ю. Міжкультурна комунікація: зміст, сутність та особливості прояву (соціально-філософський аналіз). URL: http://www.disslib.org/ mizhkulturnakomunikatsia-zmist-sutnist-ta-osoblyvosti-projavu.html.
- Маматова Т., Шаров Ю., Зварич М. Участь громадськості у моніторингу надання послуг органами публічної влади: нормативне регулювання та існуючої практики. Київ. 2013. 120 с.
Статтю було отримано 03.12.2023
Цитувати статтю, стиль APA
Вилгін Євген Аркадійович, Белявцева Вікторія Володимирівна. 03.12.2023. Сучасні тенденції розвитку комунікаційної діяльності як інструменту публічного адміністрування. Журнал "Актуальні проблеми інноваційної економіки та права". 2023 / #5-6. 47-53pp. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2023-5-8
Цитувати статтю, стиль MLA
Вилгін Євген Аркадійович, Белявцева Вікторія Володимирівна. "Сучасні тенденції розвитку комунікаційної діяльності як інструменту публічного адміністрування". Журнал "Актуальні проблеми інноваційної економіки та права". 03.12.2023. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2023-5-8
Цитувати статтю, трансліт
Vilgіn Єvgen Arkadіyovich, Belyavceva Vіktorіya Volodimirіvna. "Suchasnі tendencії rozvitku komunіkacіynoї dіyalnostі yak іnstrumentu publіchnogo admіnіstruvannya". Zhurnal "Aktualnі problemi іnnovacіynoї ekonomіki ta prava". 03.12.2023. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2023-5-8