УДК: 330.341
DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2021-3-9
Вступ. Інноваційний розвиток соціально-економічних систем різних рівнів залежить від дифузії інновацій. В процесі дифузії відбувається розповсюдження інновацій, утвердження їх в способі виробництва та моделях споживання. Швидкість та масштабність дифузії залежать від багатьох чинників, основними з яких у попередніх дослідженнях були визначені соціальні, маркетингові, географічні.
Метою наукового дослідження, результати якого представлені в статті, стало визначення впливу організаційно-економічних чинників на дифузію інновацій у сучасному аграрному бізнесі в Україні.
Результати. Уточнено поняття дифузії інновацій з урахуванням об’єктної сфери дослідження як процесу проникнення, поширення інновацій у бізнес-середовищі, їх активне залучення, використання та утвердження в господарській практиці суб’єктів бізнесу. Важливим наслідком дифузії інновацій є підвищення продуктивності використання факторів виробництва суб’єктами бізнесу. На фоні тенденції зростання продуктивності сільськогосподарських угідь, яка оцінювалася на основі урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності праці виявлено суттєву диференціацію у факторній продуктивності в аграрному бізнесі внаслідок неоднорідності його сучасної організаційної структури. Аналіз впливу розміру підприємства на урожайність сільськогосподарських культур шляхом групування за розміром зібраної площі у 2019 році підтвердив вищу продуктивність сільськогосподарських земель, більш активне залучення інновацій у великих підприємствах.
Висновки. Встановлено зв’язок інноваційної активності сільськогосподарських підприємств в частині залучення та використання в їх діяльності виробничо-технологічних інновацій, проявом чого є вища факторна продуктивність, з їх розміром, суттєвий вплив на процеси дифузії інновацій ресурсозабезпеченості підприємств, насамперед земельними та фінансовими ресурсами. Така модель дифузії інновацій в умовах зростання їх вартості зумовлює загрози формування стійкого «технологічного розриву» між великими та середніми і малими підприємствами в аграрному бізнесі, що потребує коригуючих заходів державної аграрної політики.
Ключові слова: дифузія інновацій, аграрний бізнес, сільськогосподарське підприємство, факторна продуктивність, урожайність.
Література.
- Ванькович Л.Я. Етимологічні аспекти дифузії результатів інноваційної діяльності. Формування ринкової економіки в Україні. 2016. 35(Ч.1). С.68-74.
- Вітковський Ю. П. Інноваційний потенціал аграрного виробництва: механізми та стратегії розвитку і використання. Монографія. Харків: «Смугаста типографія», 2020. 320 с
- Вітковський Ю.П., Орел А.М. Сільськогосподарське машинобудування як чинник створення конкурентних переваг в агробізнесі. Актуальні проблеми інноваційної економіки. 2020. №3. С. 5-10.
- Готра В.В. Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку аграрного сектора України. Актуальні проблеми економіки. 2014. №6. С. 79-84.
- Гуторов А.О. Економічне обґрунтування раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств: теорія та практика. Харків: «Міськдрук», 2012. 377 с.
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. Київ: Наук. думка, 1985.Т. 2: Д – Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. 1985. 572 с.
- Лупенко Ю.О., Кропивко М.Ф. Агрохолдинги в Україні та посилення соціальної спрямованості їх діяльності. Економіка АПК. 2015. №6. С. 6-10.
- Онегіна В.М. Луньова В.А. Стратегії інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств : монографія. Харків: Смугаста типографія, 2016. 255 с.
- Он-лайн рейтинг агрохолдингів України за розміром земельного банку от Agricultural Consulting. URL: https://www.farming.org.ua/
- Статистичний щорічник «Сільське господарство України» за 2019 рік / Держ. служба статистики України ; відповідальний за випуск О.М. Прокопенко. Київ: Держстат, 2020. 230 с.
- Ходаківська О.В., Могильний О.М. Агрохолдинги України: аграрна політика та виклики майбутньому. Економіка АПК. №8. С. 33-41.
- Шамота Г.М. Дифузія інновацій в Україні на сучасному етапі. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: зб. наук. праць. Суми: УАБС НБУ, 2011. Вип. 31. С. 288-296.
- BassF. A New Product Growth for Model Consumer Durables. Management Science. 1969. Vol. 5. №5. pp. 215-227. DOI: https://doi.org/10.1287/mnsc.15.5.215
- Hägerstrand Diffusion as a Spatial Process. Chicago: University of Chicago Press, 1967. 334 р.
- RogersM. Diffusion of Innovations. 5th edition, New York: Free Press, 2003. 551p.
- RogersM., SinghalA., Quinlan M.M. Diffusion of Innovations. 2009. URL: https://www.researchgate.net/profile/Arvind-Singhal-3/publication/311487299_Diffusion_of_Innovations/links/5848904.808ae61f75de355c2/Diffusion-of-Innovations.pdf
- SchumpeterA. The Theory of Economic Development. Harvard Economic Studies, 1934. 255 p.
Статтю було отримано 15.03.2021
Цитувати статтю, стиль APA
Онегіна В. М., Антощенкова В. В.15.03.2021. Дифузія інновацій в аграрному бізнесі в Україні. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. 2021. №3. 49-55 pp. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2021-3-9
Цитувати статтю, стиль MLA
Онегіна В. М., Антощенкова В. В. Дифузія інновацій в аграрному бізнесі в Україні. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. 15.03.2021. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2021-3-9
Цитувати статтю, трансліт
Onegіna V. M., Antoschenkova V. V. Difuzіya іnnovacіy v agrarnomu bіznesі v Ukraїnі. Aktualnі problemi іnnovacіynoї ekonomіki ta prava. 15.03.2021. https://doi.org/10.36887/2524-0455-2021-3-9
