УДК: 349.2
DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2024-2-3
Метою статті є характеристика надомної та дистанційної робіт і встановлення розмежування цих понять з урахуванням методологічного аспекту. Автор відзначає, що пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19), що охопила світ у 2020 р., а також повномасштабна війна росії проти України стали каталізатором законотворчості щодо нестандартних форм зайнятості, тому що звична форма зайнятості з виконанням роботи за розташуванням роботодавця стала нести загрозу життю та здоров’ю працівника. Розглянуто генезу правового регулювання надомної та дистанційної підкреслено, що по суті два різні поняття спочатку були зведені до синонімічного розуміння. Проаналізовано правові конструкції надомної та дистанційної роботи та встановлено їх особливості. Зроблено висновки, що надомна робота і дистанційна робота є різними правовими явищами, різними формами організації праці, попит на які збільшився в рази за останні п’ять років. Основною концептуальною відмінністю цих форм організації праці є те, що надомна робота характеризується тим, що виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, і тут не є можливим варіант виконання роботи на території роботодавця чи у його приміщеннях. А дистанційна робота передбачає виконання роботи працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, у будь-якому місці за вибором працівника без закріпленої зони для виконання роботи працівником. Акцентовано увагу на різній правовій природі та істотних особливостях цих форм організації праці. Обґрунтовано, що чітке розмежування понять надомної та дистанційної праці, що нарешті міститься у КЗпП України, загалом відповідає методології науки трудового права, враховує здобутки вчених у сфері трудового права та різну природу цих понять. Тобто чинний кодифікований акт про працю містить впорядковані дефініції, а не відрізняється правовою еквілібристикою. Також резюмується, що чинні визначення надомної та дистанційної роботи вже не дозволяють сплутати ці категорії, а отже знижують ризик порушення трудових прав працівників, надаючи правове підґрунтя для реалізації свого права на працю у менш небезпечних умовах, що характерні для праці на підприємстві у роботодавця, коли збирається весь трудовий колектив.
Ключові слова: право на працю, трудові відносини, правове регулювання, трудовий договір, працівник, роботодавець, трудові права, зайнятість, надомна праця, дистанційна праця, дистанційний працівник.
Література.
- Дрозд О.Ю. Генеза розвитку правового регулювання дистанційної праці. Київський часопис права. 2022. №2. С. 59-65. URL: http://kyivchasprava.kneu.in.ua/index.php/kyivchasprava/article/view/163/151.
- Сімутіна Я. Дистанційна праця в умовах карантину: спроба правового врегулювання. Судово-юридична газета. URL: https://sud.ua/ru/news/blog/166599-distantsiyna-pratsya-v-umovakh-karantinu-sproba-pravovogo-vregulyuvannya.
- Федосенко Н.А. Цивільно-правовий захист трудових прав дистанційного працівника. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2023. Випуск 75. Частина 1. С. 211-215. URL: http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/275678/270672.
- Коваленко О.О. Генеза правового регулювання дистанційної та надомної робіт як нестандартних форм трудової зайнятості в Україні у період пандемії COVID-19 як шлях до впровадження гідної праці. Актуальні проблеми та перспективи розвитку приватного права в сучасних умовах: матеріали Регіональна науково-практична конференція. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2021. 379 с. URL: https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/8737.
- Роз’яснення щодо організації робочих процесів під час запобігання поширенню в Україні коронавірусу COVID-19. Прес-служба Мінекономіки від 12.03.2020 р. URL: https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=60dba365-7843-4147-b4a7-df0328caeca2&title=Roz-iasnenniaSchodoOrganizatsiiRobochikhProtsesivPidChasZapobiganniaPoshirenniuVUkrainiKoronavirusuCovid19.
- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): Закон України № 540-IX від 30.03.2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20.
- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу. Закон України № 1213-IX від 4 лютого 2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#n37.
- Кодекс законів про працю України: Закон України № 322-VIII від 10.12.1971 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page5#Text.
Статтю було отримано 18.02.2023