Актуальні проблеми інноваційної економіки та права

Журналу «Актуальні проблеми інноваційної економіки та права» включений до категорії Б за спеціальностями: в галузі знань «Управління та адміністрування»: 073, 076 (наказ Міністерства освіти і науки України від 23.08.2023 № 1035) та 071, 072, 075 (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2023 № 1543); в галузі знань «Соціальні та поведінкові науки» 051 (наказ Міністерства освіти і науки України від 23.08.2023 № 1035); в галузі знань «Право» – 081 та «Публічне управління та адміністрування» – 281 (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2023 № 1543).
Свідоцтво про державну реєстрацію Міністерства юстиції України серія КВ № 25436-1537ПР від 13.01.2023 р.
Журнал індексується в Міжнародній наукометричній базі Index Copernicus International

Комунікаційні стратегії місцевого самоврядування для забезпечення реалізації стратегії розвитку територій

УДК: 351.751(06.056)

DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2024-2-5

Гриневич Людмила Володимирівна,
доктор економічних наук, професор завідувачка кафедри маркетингу,
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця,
https://orcid.org/0000-0002-4757-5106
Буслаєв Василь Олександрович,
аспірант кафедри державного управління, публічного адміністрування та економічної політики,
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця,
https://orcid.org/0009-0003-8157-1306

Ефективна та цілеспрямована комунікація місцевої влади на основі дієвих механізмів відіграє важливу роль у досягненні стратегічних цілей та реалізації стратегій і програм на територіальному рівні. З метою забезпечення успіху в системі публічних комунікацій необхідно впровадити дієвий підхід до планування дій в інформаційно-комунікаційному просторі. На основі проведеного дослідження встановлено, що важливим елементом будь-якої програми соціально-економічного розвитку на рівні певних територій, стала комунікаційна стратегія органів місцевого самоврядування, яка визначається як модель дій органів місцевої влади та інших учасників комунікації з метою досягнення встановлених цілей розвитку, передбачених у якості наслідків такої комунікації. З точки зору формалізації така стратегія є документом та стратегічним комунікаційним орієнтиром для запланованого здійснення інформаційного впливу на наявні і потенційні цільові групи територіальної громади з метою підвищення рівня їх поінформованості про заплановані зміни та формування відповідних поведінкових моделей. Визначено спільні та відмінні риси процесу комунікації та комунікаційних стратегій, а також окреслено сфери їх використання. Доведено, що стратегічною метою комунікації має стати встановлення довіри між владою і територіальною громадою та іншими цільовими аудиторіями (бізнес, стейкхолдери), що є важливими і здатними вплинути на її діяльність. Обґрунтовано, що структура комунікаційної стратегії має містити такі складові: результати аналізу поточної ситуації, цілі та завдання комунікації, цільова аудиторія, ключові повідомлення, канали комунікації, план дій, ресурсне забезпечення, моніторинг і оцінювання, зворотний зв’язок, кризовий комунікаційний план (альтернативи). Такий підхід до структуризації комунікаційної стратегії дозволяє забезпечити ефективну взаємодію з громадськістю та реалізацію стратегічних цілей. Також проведено аналіз практики комунікаційної політики місцевих органів влади в провідних країнах ЄС, на основі чого подано відповідні рекомендації щодо вдосконалення в умовах України, що стосуються: ефективності децентралізації, цифровізації, забезпечення прозорості та відкритості, активного залучення громадян до процесу визначення проблем, контролю змін та забезпечення дієвості комунікаційних кампаній.

Ключові слова: комунікаційна стратегія, місцеве самоврядування, громади, програми розвитку, цифровізація, зміни, соціальні мережі, залучення громадян.

Література.

  1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. Київ: ВЦ «Академія», 2009. 264 с.
  2. Деміхов О. Стратегія регіонального розвитку громадського здоров’я в Україні: інноваційні аспекти. Актуальні проблеми державного управління. 2021. № 1 (82). С. 84-87. DOI: https://doi.org/10.35432/1993-8330appa1822021229141.
  3. Карташова О., Бабич В.В. Регіональний економічний розвиток в умовах децентралізації. Публічне управління та адміністрування у процесах економічних реформ: збірник тез доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. Херсон: ДВНЗ «ХДАУ», 2019. С. 63-65.
  4. Лозовська К.С. Комунікаційні стратегії місцевого самоврядування: технологія розробки та класифікація. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2020. Випуск 16. С. 97-104. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5240-2020-16-17.
  5. Наместнік В.В., Павлов М.М. Електронне, цифрове та smart-управління: сутність та співвідношення термінів. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Державне управління. 2020. №1(96). С. 115-121.
  6. Пігарєв Ю., Костенюк Н. Діджиталізація публічного управління як чинник цифрової трансформації України. Актуальні проблеми державного управління. 2021. № 2. С. 92-96.
  7. Ревенко О.В., Ревенко Т.В. Інформаційне забезпечення державної євроінтеграційної політики України та його роль у регулювання бізнес-середовища. Теорія та практика державного управління. 2021. Випуск 2(73). DOI: https://doi.org/10.34213/tp.21.02.20.
  8. Ревенко О.В., Ревенко Т.В. Особливості державної політики України щодо інформування громадян про євроінтеграцію. Публічне управління ХХІ століття: погляд у майбутнє: зб. тез ХХІ Міжнар. наук. конгресу. Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2021. С. 407-411.
  9. Сивак Т.В. Стратегічні комунікації у системі публічного управління України: монографія. Київ: НАДУ, 2019. 338 с.
  10. Штурхецький С. Комунікативні стратегії у місцевому самоврядуванні: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. к. держ. упр.: 25.00.04. Київ, 2011. 20 с.

Статтю було отримано 30.02.2024