УДК 631.15+631.115.11:338.43

DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2019-4-3

Лагодієнко Наталія Володимирівна,
кандидат економічних наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту
Миколаївського національного аграрного університету
ORCID ID: 0000-0003-3528-0519

Анотація

Вступ. У статті оцінюється значення аграрного виробництва в рамках світ-системної концепції, яка стає усе актуальнішою в світлі прискорення глобалізаційних процесів. Розвиток зовнішньоекономічних відносин і торгівлі позитивним чином впливає на ефективність аграрного виробництва, але для запобігання формування лише сировинного напряму необхідно шукати нові пріоритети.

Метою статті є обґрунтування місця аграрного виробництва України в рамках світ-системної концепції. У межах досягнення мети виокремлено наступні завдання: дослідити особливості й сутність світ-системної теорії, країни центру (ядра); оцінити умови торгівлі українською агропродовольчою продукцією; визначити пріоритети розвитку зовнішньої торгівлі українською агропродовольчою продукцією.

Результати. Індекс диверсифікації експорту сільськогосподарської продукції України впродовж аналізованого періоду погіршувався – частка зерна у його структурі в окремі роки доходила до 40 %. Це свідчить про його виключну сировинну спрямованість. На відміну від продовольчого чи кормового зерна, такі експортні товари як насіннєва продукція, саджанці дерев, племінна худоба високопродуктивних порід, молочні продукти, борошно й інші напівфабрикати та готові продукти харчування мають вищий рівень доданої вартості, а отже і кращі цінові позиції на зовнішньому ринку. При збільшенні частки таких товарів у структурі експорту агропродовольчої продукції умови торгівлі покращуються і навпаки. Переважання таких товарів у експорті країни свідчить про наукоємне високотехнологічне агропродовольче виробництво, зорієнтованість на замкнутий цикл виробництва. Домінування в структурі експорту української сільськогосподарської продукції продовольчого та кормового зерна свідчить про розрив технологічних ланцюгів у національному агропромисловому комплексі, деградацію сортової та племінної справи, занепад тваринницьких галузей тощо.

Висновки. В рамках світ-системної концепції, яка стає усе актуальнішою в світлі прискорення глобалізаційних процесів, за Україною свідомо закріплюється статус країни периферійної зони. Для уникнення цієї перспективи необхідно: 1) змінити структуру експорту агропродовольчої продукції – зменшити частку зерна, насіння олійних культур (ріпаку) та збільшити частку продукції з відносно вищою доданою вартістю. Це насіннєва продукція, племінна високопродуктивна худоба, саджанці дерев та кущів, м’ясо первинної обробки, м’ясні й молочні продукти, готові продукти харчування, алкогольні та безалкогольні напої тощо. Що, передусім, потребує стабілізації та переходу до зростання поголів’я великої рогатої худоби, свиней, відновлення вітчизняної селекційно-племінної справи, сучасного високотехнологічного наукоємного насінництва й т.д.; 2) привести до європейських стандартів умови заготівлі молочної і м’ясної сировини; 3) збільшити ємності внутрішнього ринку сільськогосподарської та продовольчої продукції. Що потребує стимулювання відповідного попиту.

Ключові слова: аграрне виробництво, сталий розвиток, світ-системна концепція, продовольча безпека, зовнішня торгівля, ефективність виробництва.

Література.

1. Світ-системний підхід. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Світ-системний_підхід
2. Ніколаєв Є. Світ-системний аналіз І. Уоллерстайна як сучасний методологічний підхід до аналізу розвитку світового господарства. Людина і політика. № 6. С. 121-132.
3. Immanuel Wallerstein (2004), «World-systems Analysis.» In World System History, ed. George Modelski, in Encyclopedia of Life Support Systems (EOLSS), Developed under the Auspices of the UNESCO, Eolss Publishers, Oxford, UK.
4. Мудрак Р.П., Лагодієнко В.В., Лагодієнко Н.В. Вплив сукупних витрат на обсяги національного виробництва. Економічний часопис- 2018. №172(7-8). С. 44-50.
5. Mudrak R., Nyzhnyk I., Lagodiienko V., Lagodiienko N. Impact of seasonal production on the dynamics of prices for meat and dairy products in Ukraine. TEM Journal. Vol.8, No .4, рp. 1159–1168.
6. Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі: Закон України № 250-VI. від 10.04.2008. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2008. № С. 213.
7. Міністерство закордонних справ України. Світова Організація Торгівлі (СОТ). URL: https://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/international-organizations/wto
8. Світова організація торгівлі. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Світова_організація_торгівлі
9. Міністерство закордонних справ України. Угода про асоціацію між Україною та ЄС. URL: https://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/european-integration/ua-eu-association
10. Закон України «Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони». Офіційний вісник України, 2014, №75, том 1. С. 83.
11. Ужва А. М. Конвергенція сталого розвитку аграрної сфери України до Спільної аграрної політики Європейського Союзу. Глобальні та національні проблеми економіки: електронне наукове фахове видання. 2016. Випуск 9. С. 197–200.
12. Зовнішня торгівля окремими видами товарів за країнами світу. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/zd/e_iovt/arh_iovt2019.htm
13. Merchandise exports by product group and destination – annual (Million US dollar). World Trade Organization. URL: https://data.wto.org
14. List of exporters for the selected product. URL: https://www.trademap.org/Country_SelProduct_TS.aspx?nvpm=1 %7c %7c %7c %7c %7c10 %7c %7c %7c2 %7c1 %7c1 %7c2 %7c2 %7c1 %7c2 %7c1 %7c1
15. Статистичний збірник «Сільське господарство України 2017». К.: Державна служба статистики України. 2018. 245 с.
16. Статистичний збірник «Сільське господарство України 2018». К.: Державна служба статистики України. 2019. 235 с.

Статтю було отримано 19.05.2019