УДК: 338.2.17

DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2021-2-13

Лагодієнко Володимир Вікторович
доктор економічних наук, професор, завідувач
кафедрою маркетингу, підприємництва і торгівлі, Одеська національна академія харчових технологій, ORCID ID: 0000-0001-9768-5488
Демченко Аліна Миколаївна
здобувач Харківського національного технічного універси-тету сільського господарства імені Петра Василенка, ORCID ID: 0000-0001-6947-7024

Вступ. Розвиток аграрної сфери економіки позитивно впливає на збільшення розміру національного ВВП України, а також визначає окремі тенденції функціонування господарського середовища деяких регіональних соціально-економічних систем. Забезпечення такого розвитку відбувається завдяки сформованому існуючому інституційному середовищу, що позитивним чином впливає на сталий розвиток аграрної сфери виробництва. Сучасний стан галузі вимагає більш активного застосування ефективних методів стимулювання економічного розвитку в рамках існуючих інституційних та неоінституційних теорій.

Метою цієї статті є дослідження теоретико-методологічних засад суспільних інститутів, їх суті, стану, впливу на функціонування господарського середовища аграрної сфери виробництва.

Результати. Уточнено основні функції інституцій у сучасній економічній системі. З огляду на методологію досліджень здійснено класифікацію інституцій на формальні й неформальні, а також на інституції першого, другого і третього порядку. Норми права є інструментом формалізації суспільних відносин, тому їх не можна відносити до неформальних інститутів. Швидше неформальними інститутами є сукупність традицій, звичок, правил поведінки та ін., що є притаманним даному соціальному середовищу не з формальної (правової), а звичаєвої точки зору.

Висновки. Дослідження показали, що інституції виступають певними правилами різного типу із характерними для них особливостями для застосування у формальних і неформальних умовах. Встановлено, що перспективні напрями формування й розвитку інституційного середовища аграрної сфери виробництва, їх ідентифікація в частині набору та структури інститутів зайнятості доцільно вивчати крізь призму проблем розвитку ринку праці сільських територій.

Ключові слова: економічний розвиток, господарське середовище, аграрна сфера виробництва, інституції.

Література.

1. Вовканич С.Й. Префекти в системі децентралізації влади: новий інститут, модерна інституція (організація) чи розвиток в Україні неоінституціоналізму? Регіональна економіка. 2016. № 2(80). С. 18-33.
2. Радіонов Ю.Д. Інституціональна теорія як інструмент дослідження бюджету. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. Випуск 14. С. 36-41.
3. Кредісов А.І., Білоус А.О. Державно-приватне партнерство: світовий досвід та його використання в Україні. Економіка України. 2016. №2(651). С. 4-15.
4. Кредісов А.І. Теоретичні підходи до дослідження етапів розвитку ринкової економіки. Економіка України. 2017. №9(670). С. 3-18.
5. Сіденко В.Р. Важкі дилеми оновлення глобальної інституційної архітектоніки. Економіка України. 2017. №4(665). С. 3-21.
6. Бубенко П.Т., Гусєв В.А. Продовжуємо заговорювати інноваційний розвиток. Економіка України. 2016. №7(656). С. 82-92.
7. Сердюк О.С. Феномен подвійних організацій як негативний наслідок інституціонального переходу України. Економіка України. 2020. №6(703). С. 60-72.
8. Шпикуляк О.Г., Лузан О.Ю. Розвиток інститутів інноваційної діяльності у формуванні інтелектуального капіталу: теоретичний аспект. Економіка АПК.2013. №7. С. 92-98.
9. Бутко М.П., Ревко А.М. Особливості функціонування соціогуманітарного простору в умовах децентралізованого управління: досвід Польщі та уроки для України. Економіка України. 2019. №7-8(692-693). С. 71-88.
10. Небрат В.В. Формування національного підприємництва та зовнішньоторговельних зв’язків України (XVI–XVII ст.). Економіка України, 2017. №8(669). С. 73-85.
11. Геєць В.М. Ендогенізація розвитку економіки у вимірі рівноправності відносин держави, бізнесу та суб’єктів голосування. Економіка України, 2018, №7(680). С. 3-19.
12. Лагутін В.Д. Інститути і економічні механізми стабільності та розвитку суспільства. Економіка України. 2018. №9(682). С. 13-25.
13. Бойко В.В. Шляхи підвищення ефективності реалізації потенціалу сільських територій в контексті зміцнення продовольчої безпеки держави. БІЗНЕСІНФОРМ. 2017. № 6. С. 117-123.
14. Лагодієнко В.В., Лагодієнко Н.В. Моделювання оцінки інноваційної спроможності промислових підприємств. Збірник наукових праць «Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики». №1 (28). 2019. С. 280-289.
15. Дребот О.І., Гадзало А.Я. Інституціональне забезпечення природокористування: проблеми термінології. Економіка України. 2018. №5(678). С. 73-84.
16. Столярчук Н.М., Сергєєва Н.В., Хіоні Г.О. Удосконалення інституційного забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні. Економіка АПК. 2019. № 9. С. 69-77.
17. Мандибура В.О., Хижняк В.О. Основна суперечність відносин споживчого ринку та шляхи її подолання. Економіка України. 2018. №3(676). С. 69-88.
18. Mudrak R., Lagodiienko V., Lagodiienko N. Impact of aggregate expenditures on the volume of national production. Economic Annals–ХХІ. 2018. №172(7-8). P. 44-50.
19. Вишневський В.П. Глобальна неоіндустріалізація та її уроки для України. Економіка України. 2016. №8(657). С. 26-43.
20. Пустовійт Р.Ф. Інституціональні фактори клептократичної економіки. Економіка України. 2015. №12(649). С. 26-38.
21. Звєряков М.І. Уроки ринкової трансформації в Україні. Економіка України. 2016. №8(657). С. 7-25.
22. Столярчук Н.М. Вплив соціально-економічних інститутів на розвиток обліку та внутрішнього аудиту інноваційної діяльності. Економіка АПК. 2015. №9. С. 60-67.
23. Бутко М.П. Біфуркаційний стан державотворчого ядра України в умовах реалізації євроінтеграційного курсу. Економіка України. 2017. №10(671). С. 49-64.
24. Бутко М.П., Харченко Ю.П. Інституціональні засади модернізації продуктивних сил регіонів України в умовах децентралізації управління. Економіка України. 2020. №8(705). С. 58-75.
25. Малік М.Й., Шпикуляк О.Г., Лузан О.Ю. Інститути й інституції у розвитку інтеграційних процесів в аграрній сфері. Економіка АПК. 2013. №4. С. 86-93.
26. Термоса І.О. Формування складових детермінант інституціонального середовища економіки України. Економіка АПК. 2020. №8. С. 81-92.
27. Яременко О.Л. Глобальні дисбаланси та новий протекціонізм: інституційна гіпотеза. Економіка України. 2017. №5-6. С. 106-122.
28. Іванченко В.О. Організаційні засади функціонування інституту підприємництва в економіці. Економіка АПК. 2019. №9. С. 109-117.
29. Болдирєва Л.М., Шеремет О.О. Розвиток інститутів агропродовольчого сектору економіки. Економіка АПК. 2017. №9. С. 52-56.
30. Тітаренко Г.Б. Інституціональне забезпечення системи державного регулювання інноваційного розвитку АПК. Економіка АПК. 2015. №8. С. 78-82.
31. Лопатинський Ю.М., Кифяк В.І. Розвиток аграрного сектора національної економіки на інституційних засадах: [монографія]. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2014. 248 с.
32. Мамчур В.А. Інституціональний капітал як конструкт розвитку аграрного ринку. Економіка АПК. 2016. №5. С. 93-105.
33. Малік М.Й., Забуранна Л.В. Перспективи розвитку підприємницької діяльності на сільських територіях України. Економіка АПК. 2015. №8. С. 5-14.
34. Pivtorak V.S. Institutional background of the development of small agricultural entrepreneurship. Економіка АПК. 2015. №2. С. 75-82.
35. Іванченко В.О. Посилення державного впливу на забезпечення сталого розвитку підприємництва в сільському господарстві. Економіка АПК. 2020. № 10. С. 108-117.
36. Прутська Т.Ю. Інституційне забезпечення розвитку підприємництва в аграрній сфері. Економіка АПК. 2015. №2. С. 93-100.
37. Інноваційне забезпечення розвитку сільського господарства України: проблеми та перспективи / [Лупенко Ю.О., Малік М.Й., Шпикуляк О.Г. та ін.]. К.: ННЦ «ІАЕ», 2014. 516 с.
38. Сидорук Б.О. Інституціональні складові в системі збалансованого використання земельно-ресурсного потенціалу. Економіка АПК. 2018. №1. С. 74-81.
39. Хвесик М.А., Голян В.А. Модернізація водогосподарської інфраструктури як фактор прискорення соціально-економічного піднесення сільських територій. Економіка АПК. 2014. №7. С. 121-126.
40. Грицаєнко М.І. Соціальний капітал у механізмі саморегулювання підприємницької діяльності в сільському господарстві. Економіка АПК. 2019. №8. С. 70-78.
41. Білоченко А.М. Теоретико-методологічні підходи до розробки інституціональної моделі фінансового забезпечення аграрного сектору. Економіка АПК. 2021. № 2. С. 92-101.
42. Борщевський В.В., Магас В.М. Сільськогосподарська кооперація: ринкові механізми розвитку. Економіка АПК. 2014. №10. С. 14-19.
43. Корінець Р.Я ., Малік М.Й. Інформаційне забезпечення сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в Україні. Економіка АПК. 2016. №8. С. 61-70.
44. Жук В.М. Неформальні інститути селянства у моделюванні реформ та аграрної політики: теорія і практика. Економіка АПК. 2017. №9. С. 5-18.
45. Могилова М.М. Об’єднання територіальних громад в Україні: перспективи і ризики для розвитку сільських територій. Економіка АПК. 2019. №5. С. 68-76.
46. Токарчук Д.М. Теоретична сутність соціально-виробничої системи зайнятості населення. Економіка АПК. 2013. №9. С. 98-104.
47. Вітвіцький В.В. Інституціональне середовище управління продуктивністю в аграрному секторі економіки. Економіка АПК. 2018. №8. С. 107-116.
48. Бородіна О.М., Прокопа І.В. Майбутнє сільського сектору України – від екстрактивного використання до інклюзивного розвитку. Економіка України. 2018. №11-12 (684-685). С. 104-121.

Статтю було отримано 18.02.2021