УДК: 334.012
DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2023-3-10
Побудова соціально-орієнтованої економіки, забезпечення високих і стійких темпів розвитку національної економіки неможливе без реалізації партнерства публічного сектору з представниками приватного задля вирішення соціально значущих питань суспільства: зниження соціальної напруги, підвищення суспільного добробуту населення, вирішення культурних і екологічних проблем. Найбільш популярною формою взаємодії влади та бізнесу є публічно-приватне партнерство. Впровадження публічно-приватного партнерства в соціальному підприємництві пов’язане з ризиками та розробленням механізмів управління ними під час реалізації партнерських відносин публічно-правових утворень.
Метою публікації є дослідження ризиків публічно-приватного партнерства у розвитку соціального підприємництва та розробка механізму їх мінімізації.
У статті досліджено природу виникнення ризиків під час реалізації публічно-приватного партнерства у розвитку соціального підприємництва. Визначений категоріальний апарат понять «публічно-приватне партнерство» (ППП), «ризик», «соціальне підприємництво», «управління ризиком». Доведено, що публічно-приватне партнерство дозволяє об’єднати зусилля держави і приватного бізнесу задля вирішення значущих соціально-економічних проблем і реалізації принципів сталого розвитку суспільства. Досліджено підходи до класифікації ризиків в ППП. Проведена оцінка найбільш поширених ризиків для всіх сторін, які є учасниками ППП. Визначені спільні вигоди публічно-приватного партнерства в розвитку соціального підприємництва. Розроблені напрями вдосконалення механізму управління ризиками публічно-приватного партнерства у розвитку соціального підприємництва. Для розвитку соціального підприємництва реалізація проєктів публічно-приватного партнерства залежить від мінімізації всіх ризиків шляхом аналізу соціальної і економічної доцільності, правильності і структурованості та скоординованої роботи всіх зацікавлених сторін.
Ключові слова: публічно-приватне партнерство, ризик, соціальне підприємництво, конкуренто-спроможність, механізм управління ризиками, держава, приватний сектор.
Література.
- Бабяк Н.Д. Контролінг ризиків проектів державно-приватного партнерства. Фінанси України. 2014. № 6. С. 95-111. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ Fu_2014_6_10.pdf.
- Делмон Дж. Державно-приватне партнерство в інфраструктурі: практичний посібник для органів державної влади. Світовий банк. PPIAF, 2020. 153 с.
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики виявлення ризиків, пов’язаних з державно-приватним партнерством, їх оцінки та визначення форми управління ними» № 232 від 16.02.2011 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/713-2015-п/paran10#n10.
- Ребок В. Государственно-частное партнерство в Украине: руководство по ГЧП. Киев: Аrzinger, 2010. 176 с.
- Соціальне підприємництво у воєнний час: як працює SILab Ukraine. URL: https://media.zagoriy.foundation/velyka-istoriya/soczialne-pidpryyemnycztvo-u-voyennyj-chas-yak-praczyuye-silab-ukraine/.
- Федулова Л.І., Бажал Ю.М., Осецький В.Л. Технологічний імператив стратегії соціально-економічного розвитку України: монографія. НАН України. Ін-т економіки та прогнозування. Київ, 2011. 656 с.
- Фінансово-економічні наслідки війни. URL: https://lb.ua/blog/tetiana_bohdan/550614_finansovoekonomichni_naslidki.html.
- Fischer K., Alfen H.W. Incentive and payment mechanisms as part of risk management in PPP contracts. Journal of Interdisciplinary Property Research. 2009. Vol. 1. рр. 5-25.
Статтю було отримано 02.05.2023