УДК: 332:330.31:796.5:005.52

DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2021-4-11

Романенко Сергій Степанович
кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри спортивних ігор, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського
ORCID ID: 0000-0002-4446-9244

Реформа децентралізації дає можливість місцевим органам влади, не очікуючи вказівок від вищих інституцій, виявляти ініціативу, планувати та розвивати спортивно-оздоровчу діяльність на свої територіях. Варто зазначити, що на сьогодні рівень розвитку фізкультури і спорту, а також самої спортивної індустрії є одним з критеріїв формування конкурентних переваг, що свідчить про якість життя населення у регіоні та стимулює розвиток людського потенціалу, сприяє активізації міжрегіональних та міжнародних контактів, слугує одним із засобів мобілізації населення та створення позитивного соціального клімату, стимулює розвиток супутніх сфер, зокрема туризму.

Метою статті є дослідження регіональних пріоритетів розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в Україні.

Результати. Досліджено регіональні пріоритети розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в Україні. Аналіз обсягів фінансування фізкультури і спорту показав різноспрямованість тенденцій, що спостерігалися у регіонах. У більшості регіонів обсяги фінансування даної сфери скоротилися у 2020 році порівняно з попереднім періодом. Визначено, що більш, ніж на 15% скоротилося фінансування досліджуваної сфери в Кіровоградській (-74%), Тернопільській (-35,2%), Черкаській (-29,5%) та Рівненській областях. У той же час збільшилося фінансування в Донецькій (+46%), Запорізькій (+53,7%), Івано-Франківській (+30%) та Чернігівській (+14%). В інших регіонах зміни у фінансуванні протягом року не настільки суттєві.

Висновки. Наголошено, що незважаючи на структуру фінансування, розвиток спортивно-оздоровчої сфери наразі залежить насамперед від діючої гуманітарної політики та фінансової спроможності регіонів щодо її реалізації. Проаналізовано, що у 2020 році найвищим є рівень фінансової незалежності у фінансування сфери фізкультури і спорту у Київській, Тернопільській, Чернівецькій та Херсонській областях, де понад 90% бюджету спорту фінансується за рахунок коштів місцевих громад. Найбільш успішними у контексті залучення позабюджетних коштів на розвиток спорту є Хмельницька, Запорізька, Рівненська, Одеська та Донецька області, у яких понад 5% надходжень забезпечуються із зовнішніх джерел. Основними регіональними пріоритетами розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в сучасних умовах є: створення нових спортивних об’єктів, завершення розпочатих у попередніх періодах робіт з будівництва та реконструкції спортивних об’єктів, які виконувалися за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво / реконструкцію палаців спорту та спортивних басейнів.

Ключові слова: регіональні пріоритети, спортивно-оздоровча діяльність, фінансування фізкультури і спорту, молодь.

Література.

1. Український інститут майбутнього. Як перетворити 1$ на 15$ або особливості впливу фізичної активності громадян на економіку країни: Доповідь. URL: https://uifuture.org/
2. Сіренко Р. Р. Державне управління системним розвитком сфери фізичної культури і масового спорту: програмно-цільовий підхід. Вісник Національного Університету Цивільного Захисту України. Серія «Державне управління». Вип. 2 (7). С. 180–190. DOI: 10.5281/zenodo.1038952
3. Солопенко В. В. Видатки на розвиток фізичної культури та спорту з державного та місцевого бюджетів: правові аспекти. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. № 3. С. 146–150.
4. Cтахів І. Фінансування спортивно-оздоровчих послуг. Вісник КНТЕУ. № 2. С. 95–102.
5. Україна спортивна 2020. Інформаційний довідник. Міністерство молоді та спорту України. Київ, 2021.
6. Про затвердження Порядку та умов надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-2021-%D0%BF#Text
7. Крамаренко І.С., Козаченко Л.А., Стиценко О.В., Карабін К.О. Інклюзивний туризм – інвестиційна складова економіки регіону. Агросвіт. №11. С.83–89. DOI: 10.32702/2306-6792.2020.11.83
8. Kramarenko I. Social-economic and intellectual development of Ukraine: Regional and national aspect. Danish scientific journal. №1. С.20-28.
9. Zhuravel Y., Popadynets N., Irtyshcheva I., Stetsiv I., Stetsiv I., Hryhoruk I., Boiko Y., Kramarenko I., Hryshyna N., Trushlyakova A. Management Aspects in the Higher Education Quality Assurance System. International Conference on Human Interaction and Emerging Technologies. рр. 635–642.
10. Іртищева І. О., Трушлякова А. Б., Рябець Д. М. Демографічна ситуація України в системі виміру людського капіталу та охорони здоров’я. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Економіка і менеджмент. № 4 (82). С.136–143.
11. Іртищева І., Рябець Д. Забезпечення доступності медичної допомоги як базової основи формування міцного здоров’я і благополуччя населення. Економічний аналіз. Том 30. № 1. Частина 2. С. 60–65. DOI: https://doi.org/10.35774/econa2020.01.02.060

Статтю було отримано 23.02.2021