УДК: 35:331
DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2024-1-8
Результативна діяльність органів публічної влади є запорукою соціально-економічного розвитку та ефективного функціонування як держави взагалі, так і окремих територіально-адміністративних одиниць. Питання компетенцій державних службовців в даному аспекті виходить на перший план, так як саме від них буде залежати результативність їхньої роботи, рівень та якість надання адміністративних послуг, забезпечення функціонування соціальної сфери, впровадження різних програм розвитку та співпраці тощо. У контексті сучасної адміністративної реформи в Україні, проголошеної Президентом, лідерство постає провідним елементом успіху подальшого розвитку та модернізації державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Саме тому розвиток лідерських компетентностей публічних управлінців розглядається як системне явище, що побудоване на основі аналізу, оцінки, формування плану, з подальшою перспективою розвитку, відповідно до займаної посади та її рівня в організаційній системі державної служби. Питання визначення лідерських компетентностей, їх оцінки та різні методичні підходи щодо розвитку дозволяють стверджувати про недосконалість існуючої системи. Однак підготовка лідерів-управлінців повинна ґрунтуватись на принципах системності, аналітичності, чітких і надійних теоретичних і логіко-методологічних положеннях. Водночас виявлення і навчання лідерів – це складний процес, що має розглядатися як один із специфічних різновидів психолого-педагогічної діяльності. І у цьому сенсі проблема організації підготовки лідерів виявляється тісно пов’язаною з системним вибором раціональних методів і способів, прийомів і педагогічних технологій з адекватними цілями та очікуваним результатом. Адже як професійна підготовка лідерів, так і їхній особистісний розвиток, мають бути передусім спрямовані на їхню майбутню практичну діяльність, в якій і реалізуватимуться результати підготовки.
Ключові слова: компетентності, лідерські компетентності, державна служба, компетентності державних службовців.
Література.
- Романовський О.Г. Формування лідерської позиції майбутніх інженерів у закладах вищої технічної освіти. Харків: НТУ «ХПІ», 2018. 195 с.
- Калашнікова С.А. Освітня парадигма професіоналізації управління на засадах лідерства: монографія. Київ: Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2010. 380 с.
- Нестуля С.І. Поняття лідерської компетентності сучасного менеджера. Збірник наукових праць «Витоки педагогічної майстерності». 2018. Випуск 21. С. 133–137.
- Казакевич О.І. Лідерська компетентність майбутніх маркетологів як сучасний міждисциплінарний феномен. Інноваційна педагогіка. 2020. Випуск 21. Том 2. С. 90-94.
- Астахова М., Шевандіна О. Управління формуванням лідерської компетентності педагогічних працівників закладу дошкільної освіти. Адаптивне управління: теорія та практика. Серія: Педагогіка. 2020. Випуск 9 (17). URL: https://amtp.org.ua/index.php/journal/issue/view/19/53.
- Сергеєва Л.М., Кондратьєва В.П., Хромей М.Я. Лідерство: навчальний посібник. Івано-Франківськ: «Лілея-НВ». 2015. 296 с.
- Національне агентство України з питань державної служби. URL: https://nads.gov.ua/diyalnist/profesijne-navchannya.
- Янієва Д. Д. Сутність та критерії ефективності управління організаційною культурою організації. Актуальні проблеми інноваційної економіки. 2021. № 4. С. 20-24.
Статтю було отримано 18.12.2023