УДК: 343.3
DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2023-4-17
У запропонованій статті констатовано факт необхідності своєчасного реагування законодавця на ризики, які виникли у зв’язку із агресією Російської Федерації проти України. Визначено, що основні зміни були внесені у розділи чинного Кримінального кодексу, зміст яких пов’язаний із необхідністю захисту найбільш важливих суспільних відносин. Констатується, що із введенням до структури чинного Кримінального кодексу України ст. 436-2 «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників» з’явилися декілька нових, досі невідомих українському законодавству про кримінальну відповідальність понять: «визнання правомірною», «заперечення збройної агресії», «глорифікація учасників». Визначено, що вказані поняття є діями інформаційного характеру. Наголошується на тому, що ці дії інформаційного характеру повинні здійснюватися публічно, тобто розраховані на донесення інформації принаймні до декількох інших осіб. Констатовано, що у статті 436-2 Кримінального кодексу України «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників» у якості ознак об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення спосіб його вчинення «публічно» не міститься. На ґрунті дослідження сучасної наукової літератури визначено, що поняття публічності має ознаку наскрізності і зустрічається у багатьох інших кримінально-правових нормах при характеристиці інформаційних дій. Визначається необхідність удосконалення положень ст. 436-2 чинного Кримінального кодексу України. Застосування понять «визнання правомірною», «заперечення збройної агресії», «глорифікація учасників» без пред’явлення до них вимог публічності втрачають своє значення і значно знижують суспільну небезпеку.
Ключові слова: збройна агресія, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії, глорифікація її учасників, наскрізне поняття, публічність.
Список літератури.
- Олєйніков Д.О., Сердечна А.Ю. Науково-практичний аналіз термінів, використаних у ст. 436-2 КК України. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія право. 2022. В. 74. Ч. 2. С. 110-118.
- Шинкарьов Ю.В. Щодо ознаки публічності дій, передбачених диспозицією ст. 436-2 КК України. Актуальні проблеми приватного та публічного права: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 94-річчю з дня народження члена-кореспондента НАПрН України, академіка Міжнародної кадрової академії, Заслуженого діяча науки України, доктора юридичних наук, професора Процевського О.І. (31 березня 2023 року). Харків, 2023. С. 467-469.
- Ємельянов В.П. Кримінальне право України: Загальна частина. Основні питання вчення про злочин: наук.-практ. посіб. Харків: Право, 2018.
- Гапончук В. Публічні заклики до протравних дій як наскрізне кримінально-правове поняття. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2019. № 1. С. 11-21. URL: http://www.chasopysnapu.gp.gov.ua/ua/pdf/1-2019/gaponchuk.pdf.
- За виправдовування збройної агресії рф засуджено жительку Сміли. URL: https://ck-oda.gov.ua/novyny-cherkaskoyi-oblasti/za-vipravdovuvannya-zbrojnoyi-agresiyi-rf-zasudzheno-zhitelku-smili/.
- Вирок у Справі № 565/268/23. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110979231.
- Єпель О.В. Об’єктивні ознаки публічних закликів до вчинення терористичного акту. URL: https://6aas.gov.ua/ua/proekty/articles/e/315-ob-ektivni-oznaki-publichnikh-zaklikiv-do-vchinennya-teroristichnogo-aktu.html.
- Гапончук В. Публічні заклики до вчинення злочинних дій: лінгвістичний аналіз. Історико-правовий часопис. 2018. № 1 (11). URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/15137/1/23%20gaponchuk.pdf.
- Рубащенко М.А. Проблеми співвідношення «заклику» і його «публічності» та їх місце в системі об’єктивних ознак складу злочину. Юридичний науковий електронний журнал. 2017. № 5. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/14474/3/Rubashenko_160-163.pdf.
Статтю було отримано 15.11.2023