УДК: 331.08
DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2023-1-3
Особливістю крос-культурних комунікацій є те, що декодування тісно пов’язане з особливостями культури учасників інформаційного обміну та спільної діяльності. Представники різних культур по-різному здійснюють дешифрування одержуваних повідомлень. Чим більше відрізняються культури учасників спільних дій, тим складніше досягти взаєморозуміння і тим більше труднощів виникає у здійсненні спільних дій. Вивчення та облік особливостей крос-культурних комунікацій дозволяє прогнозувати поведінку іноземних партнерів, уникати помилок в управлінні міжнародними організаціями та проєктами. Для своєчасного запобігання та оперативного вирішення конфліктів важлива зважена стратегічна політика керівництва компаній, готовність бачити причини конфліктів і йти на зміни для досягнення розумного компромісу, гнучкість та адаптивність організаційної структури. Велике значення мають глибокі знання керівників про особливості та основні параметри культур партнерів, з якими працює організація, а також своїх працівників. Професійними рішеннями крос-культурних проблем можуть стати ефективне управління комунікаціями та людськими ресурсами, використання віртуальних команд, розвиток бікультурних навичок. Особливо важливою є ефективна робота управлінців з людськими ресурсами у компаніях. Позитивний погляд на різні установки та цінності допомагає запобігти проблемним ситуаціям і можливим конфліктам. Міжкультурна комунікація на робочому місці пов’язана з розумінням різних ділових звичаїв, вірувань і стратегій спілкування. Це відбувається, коли люди з різним культурним середовищем спілкуються один з одним. Оскільки ми живемо в епоху глобалізації, цілком природно, що роботодавці не обмежуються виключно наймом людей, які є поруч з ними. Існують певні культурні бар’єри для ефективного спілкування менеджера з командою. Оскільки культурна різноманітність може чинити на компанію як позитивний, так і негативний вплив, менеджери з управління персоналом мають враховувати важливість розвитку ефективної міжкультурної комунікації, чітко доносячи передбачувану інформацію до співробітників-представників різних культур і забезпечуючи таким чином єдність цілей і завдань.
Ключові слова: комунікації, особливості, взаємодія, менеджмент, інформація
Література.
- Hofstede G. Culture’s Consequences: International Differences in Work-Related Values. Beverly Hills CA: Sage Publications, 1980.
- Hofstede G. Masculinity and Femininity: The Taboo Dimension of National Cultures. Thousand Oaks CA: Sage Publications, 1998.
- Howard V. Perlmutter, The Tortuous Evolution of Multinational Enterprises. Columbia Journal of World Business, 1/1969, pp. 9-18.
- Вонг Г. Три запоруки успішного крос-культурного менеджменту. сайт бізнес-школи MIM Kyiv, 2009. URL: http://www.mim.kiev.ua/press/ news/2009/1593/
- Competing Across Borders: How Cultural and Communication Barriers Affect Business, Economist Intelligence Unit, 2012.
- Найджел Дж. Холден Кросс-культурный менеджмент. Концепция когнитивного менеджмента, Юнити-Дана, 2005, с. 384.
- Braslauskas J. Effective creative intercultural communication in the context of business interaction: theoretical and practical aspects. Creativity studies. 2020. Vol 13 No 1.
- Barna L.M. Stumbling Blocks in Intercultural Communication. Intercultural communication / ed. by Samovar & R. Porter/ Belmont: Wadsworth Publishing, 1997.
- Bennett M.J. A developmental Approach to Training for Intercultural Sensitivity. International Journal of Intercultural Relations. 1986. № 10. Р. 179–195.
Статтю було отримано 05.04.2023