УДК: 330.34

DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2023-5-19

Кузьома Віталій Вікторович,
кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку і оподаткування, декан факультету перепідготовки і підвищення кваліфікації,
Миколаївський національний аграрний університет,
https://orcid.org/0000-0002-6763-2120

В умовах трансформації сучасного суспільства, яка зумовлена поширенням та впровадженням інтернету, цифрових даних, роботизації, штучного інтелекту, змінюються усі сфери життя людини. Впродовж останнього десятиліття циркулярна економіка активно втілюється у розвинених країнах, усуваючи застарілу лінійну, недоліками якої є вичерпання природних ресурсів, загострення екологічних проблем. Побудова циркулярної економіки передбачає глобальні зміни на всіх етапах виробничого процесу: починаючи від виробничо-збутового ланцюжка до впровадження нових бізнес-моделей, збереження та продовження терміну служби продукції (збереження природних ресурсів), переробки відходів у ресурс, а також упровадження нових форм усвідомленої споживчої поведінки. Надзвичайно важливою умовою для активації інтенсифікації переходу на модель циркулярної економіки є створення комплексного методичного інструменту оцінки її розвитку, необхідного для ефективного стратегічного та програмного планування на державному рівні. Зазначено, що прогрес циркулярних трансформацій характеризується невисокими темпами. Водночас досить складною та дискусійною залишається і методична площина оцінки рівня циркулярності економічних систем різного рівня та її результативності. Пошуком дієвих методів та підходів до оцінювання розвитку циркулярних процесів займається значна кількість міжнародних організацій, урядів країн та їх об’єднань. Проаналізовано основні методичні підходи, які сьогодні знайшли поширення у практичній діяльності: зонтичний підхід; матеріальний потоковий підхід; циркулітикс, оцінка на основі стандартів, інтегрований підхід. Зазначено, що наразі популярними є два ключових напрями оцінювання циркулярності економічних процесів – технічний та біологічний, яким властива своя система індикаторів моніторингу та оцінки. Багатогранність індикаторів оцінки циркулярних процесів макрорівня та різноманітність умов, у яких ці процеси здійснюються, призвела до розуміння необхідності створення відповідних стандартів циркулярної економіки, які б сформували повний методичний базис моніторингу, порівняння та оцінки.

Ключові слова: моніторинг, економіка, система, індикатори, сталий розвиток.

Література.

1. Saidani M., Yannou B., Leroy Y., Cluzel F., Kendall A. A taxonomy of circular economy indicators. Journal of Cleaner Production, Elsevier. 2019. № 207. Р. 542-559.
2. URL: https://ec.europa.eu/eurostat.
3. Blomsma F., Brennan G. The emergence of circular economy: a new framing around prolonging resource productivity. Ind. Ecol. 2017. № 21. Р. 603-614. DOI: https://doi.org/10.1111/jiec.12603.
4. Circular Economy: A Critical Literature Review of Concepts Centre for the Life Cycle of Products Processes and Services, Montreal. 2015.
5. Homrich A.S., Galvão G., Abadia L.G., Carvalho M.M. The circular economy umbrella: trends and gaps on integrating pathways. Clean. Prod. 2018. № 175. Р. 525-543.
6. Kalmykova Y., Sadagopan M., Rosado L. Circular economy – from review of theories and practices to development of implementation tools. Conserv. Recycl. 2018. № 135. Р. 190-201.
7. Dijstet M. Exploring urban metabolism—Towards an interdisciplinary perspective. Resources, Conservation and Recycling. 2018. Vol. 132. P. 190-203.
8. Ghisellini P., Cialani C., Ulgiati S. A review on circular economy: the expected transition to a balanced interplay of environmental and economic systems. Clean. Prod. 2016. № 114. Р. 11-32.
9. BS 8001:2017. Framework for Implementing the Principles of the Circular Economy in Organizations-Guide. The British Standards Institution, London. 2017.
10. Ghisellini P., Cialani G., Ulgiati S. A review on circular economy: the expected transition to a balanced interplay of environmental and economic systems. Journal of Cleaner Production. 2016. Vol. 114. Р. 11-32.
11. Iacovidou E. A pathway to circular economy: Developing a conceptual framework for complex value assessment of resources recovered from waste. Journal of Cleaner Production. 2017. Vol. 168. Р. 1279-1288.
12. Reike D., Vermeulen W., Witjes S. The circular economy: New or Refurbished as CE 3.0?-Exploring Controversies in the Conceptualization of the Circular Economy through a Focus on History and Resource Value Retention Options. Resources, Conservation and Recycling. 2018. Vol. 135. Р. 246-264.
13. Moraga G., Huysveld S., Mathieux F., Blengini G., Alaerts L. Circular economy indicators: What do they measure?. Resources, Conservation and Recycling. 2019. Vol. 146. Р. 452-461.
14. Graedel T.E., Allwood J., Birat J.P., Buchert M., Hagelüken C., Reck B.K., Sibley S.F., Sonnemann G. What do we know about metal recycling rates?. Ind. Ecol. 2011. № 15. Р. 355-366.
15. Geng Y., Fu J., Sarkis J., Xue B. Towards a national circular economy indicator system in China: an evaluation and critical analysis. Clean. Prod. 2012. № 23. Р. 216-224.
16. MacArthur E., Zumwinkel K., Stuchtey M.R. Growth Within: A Circular Economy Vision for a Competitive Europe. Ellen MacArthur Foundation. 2015. URL: https://ellenmacarthurfoundation.org/growth-within-a-circular-economy-vision-for-a-competitive-europe.
17. Measure your company’s circular performance and guide yourself with the Circular Transition Indicators Tool. URL: https://circular-iq.com/.
18. Circular Indicators for Governments. URL: https://pacecircular.org/sites/default/files/202104/CircularIndicatorsForGovernments_FINAL.pdf.

Статтю було отримано 02.12.2023