УДК: 657.421

DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2024-1-1

Калініченко Сергій Миколайович,
кандидат економічних наук, доцент, заступник генерального директора з міжнародного співробітництва, інновацій та розвитку, ДНП «Центр Тестування» МОЗ України, доцент кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування,
Державний біотехнологічний університет,
https://orcid.org/0000-0003-3958-4763
Аврята Андрій Вікторович,
аспірант,
Державний біотехнологічний університет,
https://orcid.org/ 0000-0002-5100-2298
Харчевнікова Лілія Сергіївна,
доцент кафедри туризму,
Державний біотехнологічний університет,
https://orcid.org/0000-0002-2571-8612
Олійник Ігор Андрійович,
аспірант,
Європейський університет,
https://orcid.org/0009-0005-8403-4252

Державна політика є цілеспрямованою діяльністю інституційних структур на чолі з державою та її інститутами, яка пов’язана насамперед з організацією та управлінням усім життям суспільства в країні, вирішенням суспільних проблем, забезпеченням розвитку, стійкості та готовності долати виклики та загрози за допомогою визначення цілей та завдань, курсу та напрямів розвитку, а також засобів, що використовуються при цьому, їх реалізацією. Включає в себе політичну і управлінську складові, політичний аналіз вироблення та прийняття урядових рішень, оцінку їх результату, управління. Стратегія державної політики в цілому і для окремо взятої галузі, наприклад, охорони здоров’я, формується виходячи з пріоритетів національного соціально-економічного сталого розвитку з урахуванням традиційних політичних практик, що склалися, а також можливим застосуванням ефективних інноваційних перспективних напрямів. Основна мета системи охорони здоров’я – в збереженні та відновленні здоров’я людини та реалізується засобами, спрямованими на зниження рівня захворюваності, смертності та інвалідності, що повинно в свою чергу підвищити зростання національного доходу держави та підвищення добробуту громадян країни. Якість здоров’я залежить від соціальних та економічних процесів, що проходять в країні. Тільки держава шляхом використання адміністративних, правових та економічних механізмів може впливати на ситуацію, що склалася, саме тому роль держави є основною для управління системою охорони здоров’я. Кризові явища в економіці мали великий вплив на функціонування сфери охорони здоров’я. Специфіка сучасного етапу розвитку вітчизняної сфери охорони здоров’я полягає в тому, що при дотриманні єдиної стратегії досягнення планових показників розвитку галузі, як і раніше, залишаються невирішеними проблеми кадрового забезпечення, а також якості медичних послуг, що за відсутності державного фінансування робить неефективними реалізовані на державному рівні програми та проєкти. Глобальний масштаб змін, що відбуваються в країні, вимагає розгляду охорони здоров’я як сфери послуг з пропозицією узагальнюючих методів її управління при врахуванні ринкових перетворень.

Ключові слова: державна політика, управління, охорона здоров’я, медичні послуги, розвиток, напрями реформування.

Література.

1. Білинська М.М., Pадиша Я.Ф. Деpжавна політика у сфеpі охоpони здоpов’я: кол. моногpафія: Київ: НАДУ, 2013. Частина 1. 396 с.
2. Дєєва Н.М., Редіна Н.І., Дулік Т.О. Оподаткування в Україні: навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2009. 544 с.
3. Ткач А.Г. Теоретичні засади виникнення державного управління як наукової галузі. Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю. Київ: НАДУ, 2010. 1. 536 с.
4. Основи законодавства України про охорону здоров’я. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 4. С. 20.
5. Опалько В.В. Реформування системи охорони здоров’я в Україні. Вісник Черкаського університету. Науковий журнал. 2011. № 207.
6. Winslow Ch.-E.А. The Untilled Field of Public Health. Modern Medicine. 1920. № 2. Р. 183-191.
7. Огнєв В.А., Чухно І.А. Громадське здоров’я: змістовно-управлінський аспект. Україна. Здоров’я нації. 2018. № 3 (50). С. 58-61.
8. Карлаш В.В. Механізми державного регулювання у сфері охорони здоров’я населення України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. спец. 25.00.02. Нац. універ. цивільного захисту України. Харків, 2020. URL:https://nuczu.edu.ua/images/topmenu/science/spetsializovanivcheni-rady/arefkarlash.pdf.
9. Погребський Т.Г. Особливості організації національної системи охорони здоров’я України. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Геологія. Географія. Екологія. 2014. № 1098. Випуск 40. С. 101-104. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhG_2014_1098_40_20.
10. Барзилович А.Д. Реформування системи охорони здоров’я в Україні: стратегічні аспекти. Державне управління. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 2. С. 134-140.

Статтю було отримано 25.12.2023