Актуальні проблеми інноваційної економіки та права

Журналу «Актуальні проблеми інноваційної економіки та права» включений до категорії Б за спеціальностями: в галузі знань «Управління та адміністрування»: 073, 076 (наказ Міністерства освіти і науки України від 23.08.2023 № 1035) та 071, 072, 075 (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2023 № 1543); в галузі знань «Соціальні та поведінкові науки» 051 (наказ Міністерства освіти і науки України від 23.08.2023 № 1035); в галузі знань «Право» – 081 та «Публічне управління та адміністрування» – 281 (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2023 № 1543).
Реєстрація суб’єкта у сфері друкованих медіа : Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1390 від 16.11.2023. Ідентифікатор медіа: R30-02018
Журнал індексується в Міжнародній наукометричній базі Index Copernicus International

Закордонний досвід: моделі фінансування та організації систем охорони здоров’я

УДК: 342.951

DOI: https://doi.org/10.36887/2524-0455-2023-5-9

Калініченко Сергій Миколайович,
кандидат економічних наук, доцент, Заступник генерального директора з міжнародного співробітництва, інновацій та розвитку, ДНП «Центр Тестування» МОЗ України, доцент кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування,
Державний біотехнологічний університет,
https://orcid.org/0000-0003-3958-4763
Аврята Андрій Вікторович,
аспірант,
Державний біотехнологічний університет,
https://orcid.org/0000-0002-5100-2298
Харчевнікова Лілія Сергіївна,
доцент кафедри туризму,
Державний біотехнологічний університет,
https://orcid.org/0000-0002-2571-8612
Олійник Ігор Андрійович,
аспірант,
Європейський університет,
https://orcid.org/0009-0005-8403-4252

Кожна країна у світовому співтоваристві створює та розвиває власні моделі системи охорони здоров’я, для яких властиві особливості розподілу економічних засобів для надання медичної допомоги та збереження здоров’я населення. Ефективність їх застосування в галузі охорони здоров’я визначається цілим рядом особливостей: багатофакторною системою політичних, економічних, морально-етичних, культурних та інших відносин, що історично склалися в країні і т. д. Процес реформування залежить від того, якою владою наділена система державного устрою на всіх рівнях управління і які механізми регулювання, включаючи законодавство, а також фінансові стимули і санкції, може використовувати центральна влада по відношенню до територіальних органів управління. При тому, що форми організації національних систем охорони здоров’я різноманітні, основна їх мета – підвищення якості та доступності медичної допомоги, збільшення очікуваної тривалості життя, розбудова системи охорони здоров’я, орієнованої на пацієнта шляхом зміни організаційно-економічних принципів управління відповідно до ринкових умов та міжнародних стандартів для забезпечення рівного доступу населення до якісної медичної допомоги та фінансового захисту у випадку захворювання; забезпечення попередження неінфекційних захворювань, зокрема шляхом посилення законодавства про здорове харчування, контроль над тютюном і алкоголем. У статті подано моделі національних систем охорони здоров’я різних країн світу. Показано особливості їх формування та функціонування. Від моделі фінансування медичного обслуговування залежить рівень регулювання та забезпечення рівного доступу населення до отримуваних послуг, їх якість, достатність і належність. Наголошено, що система охорони здоров’я, що склалася в тій чи іншій державі, є поєднанням елементів різних моделей, яке з плином часу може зазнавати змін, обумовлені змінами політичної ситуації у країні чи економічними чинниками. Зазначено, що реформування системи охорони здоров’я наразі є кардинальною зміною організаційно-економічних принципів управління відповідно до ринкових умов та європейських стандартів. Виокремити єдину найпрогресивнішу з вищенаведених не доцільно, оскільки в більшості випадків країни застосовують дуалізм окремих положень кожної з наявних моделей, щоб на практиці досягнути максимального результату.

Ключові слова: система, модель, управління, медична допомога, фінансування.

Література.

  1. Загальна декларація прав людини Організації Об’єднаних Націй від 10 грудня 1948 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015
  2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права Організації Об’єднаних Націй від 16 грудня 1966 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042.
  3. Хартія основних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 року. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/994_524.
  4. Європейська соціальна хартія Ради Європи від 3 травня 1996 року. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/994_062.
  5. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021.
  6. Міжнародна конвенція ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 21 грудня 1965 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105.
  7. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207.
  8. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про права осіб з інвалідністю (Конвенція про права інвалідів) від 13 грудня 2006 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71.
  9. African Charter on Human and Peoples Rights. URL: https://www.achpr.org/legalinstruments/ detail?id=49.
  10. Constitution of the World Health Organization. URL: https://www.afro.who.int/sites/default/files/2017 07/constitution_of_health_en.pdf.
  11. Health at a Glance 2019: OECD Indicators. 2019. URL: https://doi. org/10.1787/4dd50c09-en.
  12. The legatum prosperity index 2019. URL: https://www.prosperity.com/rankings.
  13. Financing British health care. The Economist. 2005. URL: http://www.economist.com.
  14. Health expenditure as a percentage of gross domestic product (GDP) in selected countries in 2020. Statista. 2022. URL: https://www.statista.com/statistics/268826/health-expenditure-as-gdp-percentage-in-oecd-countries/.

Статтю було отримано 15.11.2023